Quantitative Analysis of the Co-Publications of Ukrainian Scientists with the Nobel Laureates 1994-2018 in Science

Nazarovets, Serhii Quantitative Analysis of the Co-Publications of Ukrainian Scientists with the Nobel Laureates 1994-2018 in Science. Nauka innov., 2020, vol. 16, n. 5, pp. 110-117. [Journal article (Paginated)]

Preview	Text nazarovets_nobel_eng.pdf - Published version Available under License Creative Commons Attribution. Download (220kB) | Preview
Preview	Text nazarovets_nobel_ukr.pdf - Published version Available under License Creative Commons Attribution. Download (232kB) | Preview

English abstract

Introduction. The Nobel Prize is awarded annually for outstanding scientific discoveries and inventions. Most scientific papers today are co-authored by a large number of researchers. However, very few scientists can receive the Nobel Prize according to the Statutes of the Nobel Foundation. An analysis of the co-authorship of the Nobel laureates will make it possible to identify employees of Ukrainian institutions who have collaborated with leading scientists of the world, whose scientific works were noted by Nobel. Problem Statement. For the development of science in Ukraine it is important to study the successful experience of cooperation of domestic research institutions with leading world scientists and research centers, because international scientific collaboration facilitates the process of acquiring new knowledge, promotes mutual enrichment of ideas, efficient use of resources and expands opportunities for further use of research results. Purpose. Explore the network of collaborators research institutions of Ukraine workers with Nobel laureates in selected scientific fields. Materials and Methods. Created a list with Scopus ID Nobel laureates 1994-2018 in the fields of Physics, Chemistry, Medicine or Physiology. Using the Scopus database, selected publications of Nobel Prize winners, which were written in collaboration with scientists who worked in Ukrainian institutions. The number of these publications, their authors, the type, time of writing and the number of citations were determined. Results. The 31 publications were singled out, in which the Nobel laureates of 1994-2018 and employees of scientific institutions of Ukraine were co-authors. A total of 37 such authors from 14 scientific institutions have been identified. Conclusions. The data obtained indicate that the employees of scientific institutions of Ukraine published very few papers in collaborations with Nobel Prize winners of 1994-2018 in comparison with employees of institutions in leading countries in publishing activity. Consequently, the system of relations of Ukrainian institutions with foreign scientific institutions, whose employees make an important contribution to scientific progress, is underdeveloped.

Ukrainian abstract

Вступ. Нобелівська премія присуджується щороку за суттєві наукові відкриття та винаходи. Більшість наукових робіт сьогодні виконуються спільно значною кількістю дослідників, проте, відповідно до статуту Нобелівського фонду, лише обмежене коло вчених можуть отримати нагороду. Аналіз співавторства публікацій нобелівських лауреатів дозволить виявити установи України, науковці яких співпрацювали з провідними вченими світу, наукові здобутки яких було відзначено Нобелем. Проблематика. Для розвитку науки в Україні важливо вивчати успішний досвід співпраці співробітників вітчизняних наукових установ з провідними світовими вченими та науковими центрами, адже спільна наукова робота полегшує процес отримання нових знань, сприяє взаємному збагаченню ідеями, ефективному використанню ресурсів та розширює можливості щодо подальшого використання результатів досліджень. Мета. Дослідити співавторство працівників наукових установ України з нобелівськими лауреатами в окремих галузях науки. Матеріали й методи. Встановлено Scopus ID нобелівських лауреатів 1994—2018 рр. у галузях фізики, хімії, медицини або фізіології. З бази даних Scopus відібрано публікації лауреатів Нобелівської премії, що були написані у співавторстві з вченими, які на момент написання роботи працювали в наукових установах України. Визначено кількість цих публікацій та їхній тип, авторів, час написання та кількість подальших цитувань. Результати. Виокремлено 31 публікацію, в яких співавторами були нобелівські лауреати 1994—2018 рр. та співробітники наукових установ України. Загалом встановлено 37 таких авторів з 14 наукових закладів. Висновки. Отримані дані свідчать, що співробітники наукових установ України опублікували вкрай мало спільних робіт з лауреатами Нобелівської премії 1994—2018 рр. у порівнянні з працівниками установ країн-лідерів з публікаційної активності. Отже, система зв’язків вітчизняних наукових установ зі світовими науковими закладами, чиї працівники роблять важливий внесок у науковий прогрес, є малорозвиненою.

Item type:	Journal article (Paginated)
Keywords:	co-authors; employees of Ukrainian institutions; Nobel Prize; Nobel Prize laureates; quantitative analysis
Subjects:	B. Information use and sociology of information > BB. Bibliometric methods
Depositing user:	Serhii Nazarovets
Date deposited:	08 Oct 2020 16:22
Last modified:	08 Oct 2020 16:22
URI:	http://hdl.handle.net/10760/40540

References

1. Statutes of the Nobel Foundation. NobelPrize.org. Nobel Media, 2019. URL: https://www.nobelprize.org/about/statutes-of-the-nobel-foundation/ (Last accessed: 07.06.2019).

2. Zuckerman H. (1967). Nobel laureates in science: Patterns of productivity, collaboration, and authorship. American Sociological Review. 32(3), 391-403. https://doi.org/10.2307/2091086.

3. Wagner C.S., Horlings E., Whetsell T.A., Mattsson P., Nordqvist K. (2015). Correction: Do Nobel Laureates Create Prize-Winning Networks? An Analysis of Collaborative Research in Physiology or Medicine. PLOS ONE. 10(8), e0136478. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0136478.

4. Garfield E., Welljams-Dorof A. (1992). Of Nobel class: A citation perspective on high impact research authors. Theoretical Medicine. 13 (2), 117-135. https://doi.org/10.1007/BF02163625.

5. Moed H. F. (2005). Citation Analysis in Research Evaluation. Berlin/Heidelberg: Springer-Verlag. 348. https://doi.org/10.1007/1-4020-3714-7.

6. Frandsen T. F., Nicolaisen J. (2013). The ripple effect: Citation chain reactions of a nobel prize. Journal of the American Society for Information Science and Technology. 64 (3): 437-447. https://doi.org/10.1002/asi.22785.

7. Stephan P.E., Levin S.G. (1993). Age and the Nobel prize revisited. Scientometrics. 28 (3): 387-399. https://doi.org/10.1007/BF02026517.

8. Jones B. F., Weinberg B. A. (2011). Age dynamics in scientific creativity. Proceedings of the National Academy of Sciences. 108 (47): 18910-18914. https://doi.org/10.1073/pnas.1102895108.

9. Chan H. F., Torgler B. (2013). Science prizes: Time-lapsed awards for excellence. Nature. 500 (29). https://doi.org/10.1007/s11192-015-1738-8.

10. Bjørk R. (2019). The age at which Noble Prize research is conducted. Scientometrics. 119 (2): 931-939. https://doi.org/10.1007/s11192-019-03065-4.

11. Chan H. F., Torgler B. (2015). The implications of educational and methodological background for the career success of Nobel laureates: an investigation of major awards. Scientometrics. 2015. 102(1): 847–863. https://doi.org/10.1007/s11192-014-1367-7.

12. Charyton C., Elliott J.O., Rahman M.A., Woodard J.L., DeDios S. Gender and Science: Women Nobel laureates. Journal of Creative Behavior. 2011. 45: 203-214. https://doi.org/10.1002/j.2162-6057.2011.tb01427.x.

13. Harzing A.-W. (2013). A preliminary test of Google Scholar as a source for citation data: A longitudinal study of Nobel prize winners. Scientometrics. 94 (3): 1057–1075. https://doi.org/10.1007/s11192-012-0777-7.

14. Aziz N.A., Rozing M.P. (2013). Profit (p)-Index: The Degree to Which Authors Profit from Co-Authors. PLoS ONE. 8(4): e59814. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0059814.

15. Schlagberger E. M., Bornmann L., Bauer J. (2016). At what institutions did Nobel laureates do their prize-winning work? An analysis of biographical information on Nobel laureates from 1994 to 2014. Scientometrics. 109 (2): 723–767. https://doi.org/10.1007/s11192-016-2059-2.

16. Purkayastha A., Palmaro E., Falk-Krzesinsk, H., Baasa J. (2018). Comparison of Two Article-Level, Field-Independent Citation Metrics: Field-Weighted Citation Impact (FWCI) and Relative Citation Ratio (RCR). SSRN Electronic Journal. 13 (2): 635–642. https://doi.org/10.1016/j.joi.2019.03.012.

17. Ynalvez M. A., Shrum W. M. (2011). Professional networks, scientific collaboration, and publication productivity in resource-constrained research institutions in a developing country. Research Policy. 40 (2): 204-216. https://doi.org/10.1016/j.respol.2010.10.004.

18. Schiermeier Q. (2019). Ukraine’s science revolution stumbles five years on. Nature. 566(7743):162-163. https://doi.org/10.1038/d41586-019-00512-3.

19. Glanzel W. (2001). National characteristics in international scientific co-authorship relations. Scientometrics. 51 (1): 69-115. https://doi.org/10.1023/A:1010512628145.

20. Azoulay P., Stuart T., Wang Y. (2014). Matthew: Effect or Fable? Management Science. 60(1): 92-109. https://doi.org/10.1287/mnsc.2013.1755.

Downloads

Actions (login required)

View Item